ПРОФЕСОР І. А. НЕМИРОВСЬКИЙ – ЗАСНОВНИК І КЕРІВНИК НАУКОВОЇ ШКОЛИ ГІДРОАВТОМАТИКИ НА ВІННИЧЧИНІ

Ізраіль Абрамович Немировський народився 20 травня 1929 року у м. Бершаді Вінницької області. У 1948 році після закінчення середньої школи у м. Вінниці він вступив до Казанського авіаційного інституту. У 1951 році перевівся до Пензенського індустріального інституту, який закінчив у 1953 році за спеціальністю «Металорізальні верстати та інструменти». Після закінчення інституту працював у м. Іркутську викладачем професійно-технічного училища, а з 1957 року спочатку інженером-конструктором, а потім начальником техно­ло­гічного бюро одного з відділів Іркутської філії НДІ хімічного машинобудування.

З 1958 року працює у Томському політехнічному інституті на кафедрі «Верстати і різання металів», яку очолював відомий вчений, професор О. М. Розенберг. Працював на посадах асистента, старшого викладача, доцента, а з початку 1967 року виконував обов’язки завідувача кафедри, яка готувала фахівців за спеціальністю «Механічне обладнання автоматичних установок».

У 1965 році захистив кандидатську дисертацію. У 1967 році йому присвоєно вчене звання доцента.

У серпні 1967 року І. А. Немировский переїхав до Вінниці для постійного проживання і роботи у Вінницькій філії Київського політехнічного інституту. Спочатку він працював на посаді доцента кафедри технології машинобудування, яку очолював І. Б. Матвєєв – відомий інженер-конструктор і учений в галузі гідро­приводів пресового обладнання. У вересні 1968 року кафедру технології машино­будування було розділено на дві – кафедру металорізальних верстатів та інструментів, яку очолив І. Б. Матвєєв, і кафедру технології машинобудування, яку очолив І. А. Немировський.

Разом із І. А. Немировським на кафедрі технології машинобудування залишились працювати його учні – випускники Томського політехнічного інституту Ю. М. Дівєєв, В. М. Лобан та В. В. Сиркін. У 1969 році до них приєдналися кандидати технічних наук А. А. Козлов та Ю. Я. Комісаренко, які на запрошення І. А. Немировського також переїхали із Томська до Вінниці.

Починаючи з 70-х років на кафедрі стрімко розвинулась і стала добре відомою в галузі гідроприводу та гідропневмоавтоматики наукова школа, очолювана І. А. Немировським. Основним напрямом наукової школи стало експериментальне і теоретичне дослідження нелінійних гідромеханізмів технологічних машин.

У 1976 році з урахуванням напрямів наукових досліджень і навчальної роботи з ініціативи І. А. Немировського, кафедру технології машинобудування перейменовано на кафедру технології та автоматизації машинобудування (ТАМ). Цю назву кафедра має й сьогодні.

У червні 1978 року на базі кафедри ТАМ створена галузева науково-дослідна лабораторія «Гідроагрегат», наковим керівником якої був призначений І. А. Немировський. Лабораторія «Гідроагрегат» підпорядкувалась Міністерству сільськогосподарського машинобудування СРСР та Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР.

В ГНДЛ «Гідроагрегат» і в науково-дослідному секторі кафедри ТАМ працювало понад 60 наукових співробітників та інженерів. Основними напрямками діяльності лабораторії і кафедри були роботи у галузі дослідження та удосконалення гідроагрегатів, гідродвигунів обертального руху, механізмів повороту з гідроприводом, створення нових групових та адаптивних гідрроприводів, пристроїв рульового керування, гідрофікованого обладнання для випробувань рукавів високого тиску та металоконструкцій (у т. ч. з електрогідравлічним приводом). Одним із яскравих прикладів наукового передбачення І. А. Немировського була його пропозиція щодо використання еластичних елементів як керувальних органів гідроапаратів. В подальшому науково-технічні розробки у цьому напрямку були успішно реалізовані і впроваджені у виробництво зі значним економічним ефектом. Основними виконавцями цих робіт були Ю. А. Бурєнніков, В. О. Глушич, О. О. Гуменчук, В. К. Дьяков, О. В. Дерібо, В. Т. Дядькович, В. А. Дусанюк, Ж. П. Дусанюк, М. І. Іванов, Л. Г. Козлов, Ю. Я. Комісаренко, Ю. І. Муляр, О. М. Переяславський, В. Б. Петров, В. П. Пурдик, М. І. Рекрут, В. І. Савуляк, Л. П. Середа.

Вагомим досягненням співробітників ГНДЛ «Гідроагрегат» і особисто І. А. Немировського було укладання і видання Каталогу «Гідравлічні агрегати тракторів і сільгоспмашин» (в трьох частинах).

Ще одним з важливих напрямів, який очолював І. А. Немировський, стали роботи зі створення випробувального обладнання для ПО «Завод Арсенал» (м. Київ). Колектив наукових працівників та інженерів у складі Ю. М. Дівєєва, В. К. Дьякова, О. В. Дерібо., В. К. Зозулі, О. М. Мироненка, П. М. Москалюка та В. О. Чорного тривалий час працювали над розробкою пристроїв для механічних випробовувань приладів спеціального призначення. В результаті створено пневмогідравлічний стенд для випробування таких приладів на задані ударні навантаження напівсинусоїдальним імпульсом з амплітудою до 1000 м / c². Модернізовано установку для задання випробовуваваному приладу складнопросторового руху. Створено і виготовлено установку для віброударних випробувань. Ці конструкції захищені багатьма авторськими свідоцтвами і впроваджені на ПО «Завод Арсенал». Під час розробки стенда для ударних випробувань був ефективно використаний запропонований І. А. Немировським метод слідкувального відтворення для динамічного синтезу керованого гальмівного дросельного елемента.

З ініціативи І. А. Немировського на кафедрі ТАМ сформований і у теперішній час плідно розвивається Ю. А. Бурєнніковим і Л. Г. Козловим науковий напрям з розробки багатопотокових гідросистем з об’ємно-дросельним керуванням. Ці гідросистеми є інваріантними до знакозмінного навантаження, виконані на основі принципу LS-регулювання з використанням мікропроцесорної техніки і призначені для нових поколінь мобільних робочих машин (тракторів, екскаваторів, навантажувачів, гідравлічних маніпуляторів).

Розробки, виконані науковцями кафедри ТАМ під керівництвом І. А. Немировського, впроваджені на багатьох підприємствах: заводі «Таджикгідроагрегат» (м. Душанбе), заводі «Зерноградгідроагрегат» (Ростовська область), НВО «Арсенал» (м. Київ), ВО «Завод «Каучук» (м. Москва), НВО «НАТИ» (м. Москва), Калинівському машинобудівному заводі та інших. Економічний ефект від впровадження цих розробок склав понад 10 млн. карбованців.

Крім прикладних досліджень і створення науково-технічних розробок, під керівництвом І. А. Немировського і ним особисто виконувався значний обсяг фундаментальних робіт. І. А. Немировський є одноосібним автором графоаналітичного методу розрахунку гідроприводів і методу слідкувального відтворення для динамічного синтезу параметрів і характеристик гідроприводів.

Під безпосереднім науковим керівництвом І. А. Немировського виконувались дослідження: нелінійних властивостей робочої рідини та інших елементів гідроприводу, хвильових процесів в довгих напірних трубопроводах гідросистем з урахуванням нелінійних характеристик робочої рідини та інших елементів, процесів переміщень з малими швидкостями в гідромоторах та напрямних металорізальних верстатів та ін. Основними виконавцями цих робіт були Ю. М. Дівєєв, Ж. П. Дусанюк, М. І. Іванов, Ю. І. Муляр, В. І. Савуляк, В. В. Сиркін.

І. А. Немировський, обіймаючи посади завідувача кафедри і наукового керівника ГНДЛ «Гідроагрегат», приділяв надзвичайно велику увагу розвитку матеріально-технічної бази цих структурних підрозділів. За досить стислий час на кафедрі створено: сучасну науково-дослідну лабораторію для проведення експериментальних досліджень і випробувань, оснащену стендами з необхідною контрольно-вимірювальною і реєструвальною апаратурою; навчально-виробничі лабораторії з необхідним металообробним обладнанням і оснащенням; обчислювальний центр для імітаційного моделювання гідросистем, з потужними аналоговими і цифровими ЕОМ.

І. А. Немировський був не тільки видатним ученим, але й обдарованим педагогом. Його незабутні за своєю професійністю й яскравістю лекції пам’ятають колеги і багато поколінь студентів. Лабораторії і обчислювальний центр постійно і дуже інтенсивно використовувались як для проведення досліджень, так і у навчальному процесі. Найактивнішу участь в науково-дослідній роботі брали студенти. Студентське наукове товариство кафедри налічувало більше 60 осіб. З 1970 року для роботи на кафедрі запрошувалися кращі її випускники, які виявили здатність до наукової роботи ще у студентські роки.

У 1991 році І. А. Немировському присвоєно вчене звання професора. Під керівництвом І. А. Немировського підготовлено 18 кандидатів технічних наук. Доктори технічних наук В. І. Савуляк та В. В. Сиркін розпочинали свою наукову роботу і досягли вагомих результатів саме у школі І. А. Немировського.

Професор Немировський І. А. є автором 262 наукових публікацій, монографій та навчальних посібників. Останній навчальний посібник з грифом Міністерства освіти і науки України у співавторстві з Ю.А. Бурєнніковим та Л.Г. Козловим «Гідравліка, гідро- та пневмоприводи» видано у 2013 році. Також він отримав 65 авторських свідоцтв СРСР на винаходи та відзначений почесним званням «Заслужений винахідник СРСР».

Помер І. А. Немировський 17 березня 2014 р. у м. Єрусалим (Ізраїль).